Роль сім' у формуванні особистості дитини в дошкільному віці
Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості:сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок,школа, інші освітні установи).
Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім’я є істиним органом виховання”.
Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не сприймає зауважень,умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів тато». Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я.
Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Батьки є першим суспільним середовищем дитини,а родина – провідним інститутом соціалізації.
Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.
Вираз «діти – дзеркало сім’ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей,які культивує її сім’я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта,милосердя, гуманність, в інших – навпаки, панує культ жорстокості.
Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Батьки живутьсуєтно, поспіхом, вони переобтяжені буденними справами. Затьмарені економічними проблемами, вони зовсім забули про дітей.
Хвилинку, дорослі зупиніться, не пропускайте години батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові отримаєте будучи на пенсії .
Мова дорослих—взірець для наслідування.
Памятайте, що ваша мова є взірцем для наслідування, тому вона має бути завжди правильною. Придбайте словники, вони стануть вашими порадниками у вихованні культури мови дитини. Стежте за мовою дітей, своєчасно виправляйте мовні недоліки.
Правильна мова—запорука успішного навчання дитини в школі.
У розвитку мови дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Людина з нормальним слухом легко розрізняє звуки, вступає в мовне спілкування з іншими. Пошкодження слуху в ранньому дитинстві затримує розвиток мови. Мовний розвиток дітей з пошкодженим слухом має свої особливості, які будуть різними залежно від того, в якому віці дитина втратила слух. Батьки повинні берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа. Не можна голосно говорити над самим вухом дитини, недоцільно й цілувати у вухо малюка—це може негативно позначитись на стані слухового органа. Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання радіо і телевізора, голосні розмови дорослих. Забороняється лікувати дитину „домашніми"засобами.
БАТЬКАМ ПРО РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Мовлення дитини формується під впливом мовленнядорослих і в значній мірі залежить від достатньої мовноїпрактики, нормального мовного оточення та від виховання інавчання, які починаються з перших днів життя.
Перші слова у дитини з'являються в рік. До 1 року 6 місяців -10-15 слів, до кінця 2 року - 300 слів, до кінця Зр. - 1000 слів. В дошкільному віці у більшості дітей ще відмічається неправильна звуковимова. Характерними є вимови свистячих ( с,з,ц ), шиплячих (ш,ж,ч,щ ), сонорів ( р,л ); рідше - дефекти пом'якшення, йотування, дзвінкості. До 4-6 років активний словник сягає 3000-4000 слів. Паралельно з розвитком словника проходить і розвиток граматичної будови та формування зв'язного мовлення. Всі вікові неправильності звуковимови зникають у дітей до 5 років.
Однак в силу індивідуальних, соціальних та патологічних особливостей розвитку у деяких дітей вікові особливості неправильної звуковимови не зникають, а набувають характеру стійкого дефекту. Нечітке мовлення дитини перешкоджає її нормальному спілкуванню з оточуючими, часто накладає важкий відбиток на її характер. Діти стають мовчазними, сором'язливими, а деякі і роздратованими; Ще гостріше стає питання про чистоту мовлення з приходом у школу. В школі недоліки мовлення можуть викликати відставання в навчанні. Ті незручності, які дитина відчувала в сім'ї, в дитсадку, ще в більшій мірі загострюються в шкільному колективі.
Отже, подолання недоліків мовлення у дітей дошкільного віку - задача великого суспільного значення і всю серйозність її повинні усвідомлювати батьки таких дітей і вчасно звернутися по допомогу до спеціаліста - логопеда.
ЧИТАННЯ КАЗКИ В СІМ′Ї
Батькам рекомендується читати дітям оповідання 3-4 рази на тиждень, по одному твору в день, переказувати - раз на тиждень.
Улюбленим художнім твором дошкільника є казка. На відміну від оповідань, їх можна розповідати щодня. Найкраще це робити після денного сну, в другу половину дня. Молодші дошкільники з задоволенням слухають знайомі казки і звертаються до батьків з проханням розповісти їх ще раз. Це властиво всім малюкам цього віку. Батьки терпляче розповідають знайому казку, а згодом пропонують дитині розповісти її зміст. Якщо це їй буде важко зробити, дорослий підказує окремі речення. За рік молодшим дошкільникам (3-4 роки) слід розповісти 8-10 казок.
Старших дошкільників не задовольняє часте повторення одних і тих же казок, тому їм рекомендують читати значно більше - до 25-30 на рік. Казка, як правило, розповідається або читається один раз, після чого дорослий звертається із п'ятьма - шістьма запитаннями про зміст. Наприклад, до казки «Івасик Телесик» можна поставити такі запитання: «Як з'явився Телесик у діда з бабою?», «Чим займався Телесик?», «Що зробила змія?», «Що трапилось із Телесиком?», «Як врятувався Телесик від печі?», «Хто врятував Телесика від змії?». Старші дошкільники самостійно розповідають знайомі казки не рідше як двічі на місяць на прохання дорослого: «Сьогодні розповідаєш ти мені казку, а завтра я почитаю тобі нову...». Така робота активізує мову дітей, вчить дитину логічно і послідовно передавати зміст прослуханих художніх творів.
Ваші помічники – книги.
Формувати у дітей моральні якості, основи матеріального світогляду, виховати патріотичні та інтернаціональні почуття допомагає книжка.
Цікава книжка - це велика радість для дитини! Не позбавляйте її цієї радості. Стежте за новими виданнями дитячих книжок, поповнюйте ними сімейні дитячі бібліотеки. Розучуйте з дітьми вірш. Це виховує у них любов до поезії, сприятиме розвитку поетичного слуху, виразної мови. Влаштовуйте куточок книжки, періодично влаштовуйте виставки книжок присвячених творам одного письменника, до свят, суспільних подій.
Не забувайте розповідати дітям про письменника, стимулюйте дитину пригадати прізвище письменника,назву твору, вірша. Дитина повинна знати, якого народу є прослухана казка (українська, російська, естонська, ненецька
тощо). Вчіть дитину бережно поводитися з книжкою. Вона повинна бути цілою, чистою. Брати її можна тільки чистими руками, розглядайте на столі, не писати на ній, не малювати, завжди класти на місце, своєчасно ремонтувати її.
Немає коментарів:
Дописати коментар